Для чого дітям потрібні кишенькові гроші? - «СЕМЬЯ»
Пам’ятаєте момент, коли бабуся давала вам гроші на морозиво? Часто цей процес доповнювався фразою "тільки мамі не кажи!". А все витрачалось дуже швидко у найближчому магазині й потайки від батьків. Такі ситуації формували викривлене ставлення до грошей. Тому, маючи подібний досвід, дорослі розуміють, що дитина має навчитись фінансової грамотності. Теорію вона може отримати на уроках в Новій українській школі, а практику — отримавши кишенькові гроші. З якого віку вони можуть з’явитись та як впливають на життя розповіли психологи.
Дитина має знати, що гроші — це ресурс, який закінчується. Вперше дитина починає дізнаватись, що таке гроші десь у 3-3,5 роки. Тоді в арсеналі з’являється "гра в магазин". Діти починають розуміти, що товари на щось обмінюють. Вони дізнаються, що батьки ходять на роботу і за це отримують гроші. Важливо у цей період вже почати розповідати про фінанси, показувати купюри і монети. Адже у віці 7-9 років стає зрозуміло, що дитина засвоїла за попередні роки, коли знайомилась з грошима у серйозній чи ігровій формі. Тому початкова школа — вдалий час для кишенькових.
Якраз у початкових класах дитина починає остаточно відділятись від мами й хоче відчувати себе достатньо дорослою і незалежною. Гроші набувають іншого значення, ніж до того. Вони дають дитині відчути себе окремою особистістю, не так сильно залежати від батьків, зробити свій власний вибір, на що їх витратити.
— пояснює психологиня та директорка Альтернативної школи "Радосвіт" Юлія Тороманова-Квятковська.
Експерти не радять платити за оцінки. Оскільки знання дитина отримує для себе та свого майбутнього, а не для поповнення гаманця.
У жодному разі не платіть за приємні слова чи речі, що дитина робить для вас від щирого серця. Оплачуючи духовні речі фінансами ви знецінюйте їх і будуєте собі пастку на майбутнє. Щоразу оплачуючи кожне "мама я тебе люблю" ви формуєте зв’язок грошей і почуттів. За любов треба платити тільки любов’ю, а за роботу грошима.
— додає Юлія Тороманова-Квятковська.
Якщо ви наважились виділити кошти, то не потрібно вимагати детальний звіт від дитини. Варто дати таку суму, з якою вам не буде шкода розпрощатися. Оскільки часто діти можуть купувати якісь дрібниці, які на думку батьків не важливі. Крім того, дитина може загубити гроші. І цей досвід також важливо прожити. Не варто дитину оберігати й від розчарування, яке прийде після невдалої чи необдуманої покупки.
Дитячий і сімейний психолог Інна Строгова радить обговорити з дитиною і випадки, після яких дитину позбавлять кишенькових грошей. Ці правила вона має знати до того, як отримає першу суму.
Батьків цікавить, яку суму і як саме давати: всю на місяць, на тиждень чи на день. Все залежить від того, наскільки ви навчили дитину поводитись з грошима, проговорили все і показали на своєму прикладі, як цим користуватись. Можна на початку спробувати давати щодня, а далі — раз на тиждень, раз на два. І потім обговорювати, що вдалось дитині, вистачає грошей чи ні.
— додає Інна Строгова.
Психологиня вважає, що якщо ж виділеної суми на місяць не вистачає, не треба повертатись до того, щоб давати кошти щодня. Варто разом проговорити проблему і знайти можливість планувати бюджет на місяць.
Допомогти з фінансовою грамотністю можуть і вчителі. Адже базові знання арифметики вже дозволять дитині провести нескладні обчислення з реальними грошима. Процес можна організувати у формі гри. Використання купюр та монет формує у дітей розуміння грошей як інструменту для підрахунку та обміну.
Ідеї для проведення занять з фінансової грамотності можна знайти на портал ініціативи "Global Money Week". У розділі навчальних матеріалів доступні методичні та інформаційні матеріали: презентації, ігри та кейси. Також експерти радять прочитати книгу "Пес на ім'я Мані, або Абетка грошей".
Авторка: Олександра Карабань, журналістка проєкту "Дружня школа"
Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.
