Є багато різних методик вивчення і запам’ятовування матеріалу, але мета в них одна — допомогти за максимально стислий термін засвоїти якомога більше фактів. Проєкт "Дружня школа" розповість про один із найефективніших — це ментальні карти або майндмепінг.

Що це таке майндмепінг?

Майндмепінг — це техніка запису, візуалізації та систематизації інформації. Якщо провести аналогію, то ментальні карти чимось схожі на генеалогічні дерева — структури побудови зв’язків у них схожі. Ментальна карта вам знадобиться, якщо ви, наприклад, хочете пояснити взаємозв’язки між двома явищами, які на перший погляд не мають нічого спільного.

Ментальні карти використовують для:

Навіщо дітям ментальні карти?

Ментальні карти — чудовий варіант для систематизації не тільки набутих знань, а й інформації взагалі. З кожним роком завдяки мережі кількість інформації зростає, а її потоки робляться швидшими. Завдяки майндмепінгу діти навчаться фокусуватись на цілі, вибирати, структурувати і запам’ятовувати ключові факти, відкидаючи інформаційні шуми і сміття.

Ментальні карти допомагають розвивати креативне й критичне мислення, пам’ять і увагу, а також роблять процес навчання цікавішим і результативнішим. Також майндмепінг дає можливість виявляти слабкі місця у засвоєнні матеріалу, навчатися самостійній роботі з навчальними та довідковими матеріалами, розвивати особистісні якості, інтелект, просторове мислення, впевненість у власних силах і здібностях.

Про переваги майндмепінгу розповідає освітній активіст і експерт з організаційних змін Михайло Ткач.

Як це працює? Наприклад, ми готуємось до відпустки. Пишемо назву теми і намагаємось розділити її на різні класифікації: “дорога”, "валіза", "гроші". Кожна така підтема — окрема гілочка, яку позначаємо іншим кольором. Чим важливіша підтема, тим товстіша гілка. Тут і ховається основа цього методу візуалізації — ми не тільки думаємо над фактами “конструкції” подорожі, а й про кольори, розміри, розташування, шрифти. І через це мізки працюють швидше і креативніше.

Після того, як ми зазначили якийсь розділ, починаємо його деталізувати. Наприклад, коли пишемо пункт "гроші", то розписуємо, на що вони будуть потрібні. Один із пунктів — квитки, але такий пункт вже є у розділі "дорога" — так ми починаємо будувати взаємозв’язки.

Як складати ментальні карти?

Є визначені правила, які допоможуть зробити все правильно:

Сервіси для майндмепінгу: Spider Scribe, FreeMind, Mind42, WiseMapping, Coggle, Mindmeister, Mindjet, XMind.

Михайло також розповів, в чому мінус майндмепінгу і як ще його ефективно застосовувати: “Проблема української освіти у самому викладанні предметів. Наприклад, та ж історія України — ми вчимо ізольовано історію, а розглядаємо її в контексті чогось. Історія України може мати відношення до екології, але в навчанні вони йдуть окремо. Маймепінг — це не тільки можливість швидко приймати конкретні рішення і аналізувати ситуації, а можливість бачити проблему системніше.

Логічні ланцюжки ж як працюють? Зазвичай ми вчимо індукцію та дедукцію, від загального до конкретного, від конкретного до загального. Ментальні карти працюють інакше — спочатку рухаємось від загального до конкретного, а потім розвиваємо системне мислення, шукаємо взаємозв’язки зокрема і між конкретними і загальними факторами. Ви починаєте розглядати будь-яку проблему як цілу екосистему.

В чому мінус майнднеппінгу?

Немає розумної межі деталізації, тобто можна зайти в такі дебрі, з яких важко вибратись. З іншого боку, це допомагає зрозуміти, наскільки детально слід планувати.

Майндмеппінг — це швидкий, легкий і ефективний метод думання і планування, бо він показує всю картинку і зв’язок між різними її частинами.”

Авторка: Тетяна Павліченко, журналістка проєкту "Дружня школа"

Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Висловлені в цьому матеріалі думки жодним чином не відображають офіційний погляд Європейського Союзу чи Міністерства закордонних справ Фінляндії.

Використані ресурси:

Infographic vector created by freepik - www.freepik.com